Що зміниться у Франції через суботні протести?

У суботу на вулиці Франції виведуть близько 70 тисяч поліцейських і жандармів, а в Парижі тимчасово закриють кілька музеїв і виставковий комплекс. Так влада посилює безпеку на тлі протестів проти здорожчання життя та попередніх заворушень.

Де посилять безпеку і які акції планують

Міністр внутрішніх справ Франції Лоран Нуньєс заявив, що правоохоронцям допомагатимуть гелікоптери, бронетехніка та водомети. Спецпідрозділи охоронятимуть державні установи, зокрема мерії, а поліція працюватиме мобільно, щоб оперативно реагувати на можливі заворушення.

У Парижі через загрозу безладів тимчасово зачинять Лувр, музей Орсе, музей Пікассо та виставковий комплекс Гран-Пале. За словами Нуньєса, радикальні ліві групи закликають у соцмережах до насильства, вандалізму й мародерства. Влада обіцяє жорстко реагувати на такі дії та притягати винних до відповідальності.

До протестів мають долучитися студенти, профспілка CGT та активісти руху «жовтих жилетів». Частину маршів з міркувань безпеки заборонили в Ліоні, Ніцці та Монпельє, водночас акції очікуються в Парижі, Марселі та інших містах.

Окрема напруженість виникла в Орлеані, приблизно за 110 кілометрів на південь від Парижа. Близько 50 організацій закликали провести акцію проти ультраправих під час дводенного з’їзду націоналістичної антиімміграційної партії Марін Ле Пен. Префект департаменту Луаре оцінює можливу кількість протестувальників у 20–30 тисяч; з’їзд відбувається напередодні президентських виборів наступної весни. Ле Пен звинуватила ліві сили у спробі зірвати захід, але заявила, що не побоюється за свою безпеку, оскільки уряд визнав потребу в заходах для безпечного проведення з’їзду.

Що передувало новим протестам

Попередні акції супроводжувалися підпалами, погромами, сутичками з правоохоронцями та пограбуваннями магазинів. Після масштабних протестів кількість затриманих по країні перевищила дві тисячі, а в Ліможі невідомі підпалили історичну будівлю мерії кінця XIX століття.

Лоран Нуньєс спробував піти у відставку, визнавши, що ситуація вийшла з-під контролю, однак президент Еммануель Макрон не прийняв її та доручив розробити заходи для посилення безпеки й покарання винних. У телевізійному зверненні Макрон закликав до національної єдності. Рух «жовтих жилетів», представники якого планують долучитися до суботніх акцій, став символом невдоволення соціальною нерівністю у Франції у 2018–2019 роках.